19-20 вересня 2014 року були підведені підсумки шостого Міжнародного Фестивалю педагогічних інновацій. Свої роботи на фестиваль надіслали вчителі України, Білорусії та Росії. За результатами, я увійшла до числа переможців, досвіди яких опубліковані у Матеріалах шостого Міжнародного Фестивалю педагогічних інновацій. Оскільки ці матеріали не всім доступні, хочу поділитися своїми доробками. Я представила досвід проведення навчально-польової практики і її результати.
Актуальність.
Місто Марганець знаходиться на
території Нікопольського марганцеворудного басейну і являється промисловим
містом. Головним підприємством, яке справляє вплив на оточуюче середовище є
Марганецький гірничозбагачувальний комбінат (МГЗК). Він один з найбільших у
світі продуцентів марганцевого концентрату. Друге за потужністю після
Орджонікідзевського ГЗК підприємство з видобутку і збагачення марганцевої руди
в Україні. ГЗК розробляє Грушевсько-Басанську ділянку на східній частині
Нікопольського родовища. Розробка ведеться підземним (80%) і відкритим
способами. У структуру Марганецького ГЗК
також входять дві збагачувальні фабрики і комплекс хімічного збагачення.
Наслідок діяльності МГЗК – кратери кар’єрів, відвали, хвостосховищ,
проммайданчики і т.д. Це місця де повністю знищені колишні природні ділянки з
багатим рослинними і тваринним світом. Тому залишки Дніпровських плавнів і
балки є єдиними відносно непорушеними територіями. Моніторинг і збереження
флори і фауни таких ділянок надзвичайно актуальні, особливо на техногенно-порушених
територіях.
Мета – вивчити видовий
склад та біоекологічні особливості флори і фауни природних і штучних біоценозів
м. Марганець та його околиць; визначити рідкісні та зникаючі види рослин
степових екосистем; залучити до досліджень гуртківців ЕНЦ; сприяти розвитку та
реалізації творчих здібностей юннатів.
Інноваційність. Навчально-польова
практика дуже рідко використовується загальноосвітніми середніми закладами
освіти, незважаючи на високу ефективність і результативність. Серед освітніх
закладів міста Марганець, тільки в ЕНЦ впроваджена в роботу навчально-польова
практика для усіх гуртківців, які бажають поглиблено вивчати науки природничого
циклу, що дає можливість приймати участь
у багатьох обласних і Всеукраїнських конкурсах. Практика проводиться протягом
польового сезону.
Практичне значення.
Матеріали зібрані під час польової практики є основою для проведення наукових
досліджень. За результатами практики складені видові списки рослин і тварин
території досліджень (вони можуть бути використані для подальшого моніторингу).
Всі матеріали доцільно використовувати у навчально-виховному процесі
загальноосвітніх закладів як під час уроків і занять гуртків, так і при
проведенні виховних заходів.
Тематика практики може
змінюватися в залежності від можливостей і мети кожного закладу, враховується
наявність певних біогеоценозів.
№ з/п
|
Тема
|
Місце виконання
|
Термін
виконання
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1.
|
Завдання практики та особливості її проведення. Загальна
фізико-географічна характеристика умов району проведення практики. Методи
геоботанічних та загально біологічних
досліджень.
|
Відділ екології
ЕНЦ
|
Початок березня
|
2.
|
Флора Балки Крутої (додаток А, Б)
- Дослідити
флористичний склад рослин балки Крутої.
- Узагальнити
відомості про них.
- Запропонувати
напрями їх використання, збереження та відновлення.
|
Балка Крута
|
Кінець березня
– початок квітня
|
3.
|
Рідкісні і зникаючі рослини м. Марганець.
- Дослідити
флористичний склад рідкісних і зникаючих рослин.
- Узагальнити
відомості про види, занесені до Червоної книги.
- Запропонувати
напрями їх збереження та відновлення. (Додаток Б)
|
Балки Крута і
Крутенька
|
Березень -
серпень
|
4.
|
Паркова рослинність.
- Вивчити
видовий склад та біологічні особливості рослин парків.
- Визначити
біологічний стан деревних росли, у разі необхідності запропонувати заходи,
щодо його покращення.
|
Парки міста
|
Березень -
серпень
|
5.
|
Птахи парків міста. (Додаток В)
- Визначити
видовий склад орнітофауни парків міста.
- Користуючись
попередніми дослідженнями, з’ясувати причини змін, якщо такі будуть
встановлені.
|
Парки міста
|
Березень -
серпень
|
6.
|
Заповідне урочище «Балка Крутенька».
- Вивчити
видовий склад рослин урочища.
- Зясувати, як
вплинуло введення статусу заповідного урочища на збереження видів, перш за
все занесених до Червоної книги України.
|
Балка Крутенька
|
Березень -
серпень
|
7.
|
Антропогенна рослинність Марганця.
(Додаток Б)
- Вивчити
особливості місцезростання рослин в урбанізованому середовищі.
- Визначити
видовий склад антропогенної рослинності.
- Виявити
корисні властивості деяких видів вищезгаданої рослинності та способи їх
використання.
|
Марганцеворудні
відвали, хвостосховища
|
Березень -
серпень
|
Продовження таблиці
|
1
|
2
|
3
|
4
|
8.
|
Степові рослини.
- Вивчити
видовий склад та біоекологічні особливості степових рослин.
- Вивчити
особливості їх місцезростання.
- За допомогою
наукової літератури встановити значення степових рослин. (Додаток Б)
|
Балка Крута
|
Березень -
серпень
|
9.
|
Рослини лісу.
- Ознайомитися
з видовим різноманіттям Дніпровських плавнів в межах м. Марганець.
- Вивчити
особливості їх місцезростання.
- Визначити
біологічний стан і з’ясувати причини його погіршення.
|
Дніпровські
плавні.
|
Березень -
серпень
|
10.
|
Рослини рудеранти. (Додаток В)
- Визначити
бур’янові рослини, що зустрічаються на території міста та в його околицях.
- З’ясувати їх
вплив на довкілля і людей зокрема.
- Встановити
можливі заходи, щодо боротьби з карантинними бур’янами.
|
Поля,
марганцеворудні відвали, хвостосхов.
|
Березень -
серпень
|
11.
|
Молюски околиць міста. (Додаток Г)
- Визначити
видовий склад молюсків території міста та його околиць, особливості їх
існування.
- Встановити
значення молюсків у різних екосистемах.
|
Лісопосадки,
парки, плавні.
|
Травень - серпень
|
12.
|
Земноводні околиць міста. (Додаток Б)
- Визначити
видовий склад земноводиних території міста та його околиць, особливості їх
існування.
- Провести
облік на пробних ділянках.
- З’ясувати
причини можливого зменшення їх кількості.
|
Лісопосадки,
парки, плавні.
|
Кінець травня –
кінець червня
|
13.
|
Хортобіонти порушених та степових ділянок.
(Додаток Б)
- Визначити
видовий склад хортобіонтів території міста та його околиць.
- Встановити
залежність кількості видів і особин від умов існування на різних ділянках.
- Зясувати як
впливають АЗС, що побудовані в центрі міста, на видовий склад хортобіонтів.
|
Балки, парки.
|
Кінець травня –
кінець червня
|
14.
|
Урбанофлора міста (деревні рослини).
- Визначити
видовий склад деревних рослин території міста.
- Встановити їх
значення у озелененні вулиць.
- Оцінити
біологічний стан визначених видів.
|
Вулиці міста.
|
Березень -
серпень
|
15.
|
Гриби території та околиць міста.
- Визначити
видовий склад грибів території міста та його околиць, особливості їх
існування.
- Встановити
екологічні групи до яких належать визначені види грибів.
-
Проаналізувати їх значення, виявити червонокнижні.
|
Лісопосадки,
парки, плавні, балки.
|
Березень -
серпень
|
Продовження таблиці
|
1
|
2
|
3
|
4
|
16.
|
Лікарські рослини порушених територій.
- Дослідити
флористичний склад лікарських рослин порушених територій.
- Узагальнити
теоретичні відомості про лікарські рослини.
- Запропонувати
напрями збереження, використання і відновлення лікарських рослин на території
і в околицях міста.
|
Марганцеворудні
відвали, хвостосховища.
|
Березень -
серпень
|
17.
|
Лікарські рослини природних екотопів.
- Дослідити
флористичний склад лікарських рослин відносно непорушених територій.
- Запропонувати
напрями збереження, використання і відновлення лікарських рослин на території
і в околицях міста.
|
Дніпровські
плавні, балка Крута, балка Крутенька.
|
Березень -
серпень
|
18.
|
Виконання індивідуальних наукових досліджень.
Теми
індивідуальних робіт обираються в січні кожного року, щоб до початку польової
практики була опрацьована відповідна наукова література.
|
Околиці міста.
Міські насадження.
|
1-2 роки
|
19.
|
Звітність
юннатів з навчально-польової практики.
Очікувані
результати:
- участь в
обласних конкурсах і природоохоронних акціях;
- участь у
Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт членів МАН
України;
- участь у Всеукраїнських конкурсах («Intel-Еко Україна», «Дотик природи», «Всеукраїнський юнацький водний приз»,
«Природа-людина-виробництво-екологія», «Зоологів і тваринників»,
«Семінар-практикум з ботаніки» та ін..).
(Додаток Ж, З)
|
Відділ екології
ЕНЦ
|
IV декада червня
звіти,
Протягом року
участь у конкурсах
|
Мета
навчально-польової практики: розширення біологічного
кругозору та світосприймання учнів; подальшого розвитку здібностей юннатів;
розвиток вміння спостерігати, порівнювати факти; допомогти юннатам навчитися
поводитись в природі на основі знань про взаємозв’язки в ній та відповідної
оцінки можливих наслідків своїх вчинків; здобуття юннатами досвіду у вивченні
природи рідного краю та окремих явищ формування патріотичних почуттів до природи
рідного краю, державного відношення до природних багатств Батьківщини.
Завдання
навчально-польової практики:
- пропагування
можливостей використання рослин місцевої флори;
- поглиблення і
розширення біологічних знань учнів;
- спостереження
та збір інформації про поширення, середовище існування, сучасний стан популяцій
окремих видів рослин і форми охорони для Червонокнижних;
-
картографування поширення видів ранньовесняних та Червонокнижних рослин міста і
його околиць;
- пошук та
реєстрація ділянок, де зустрічаються рідкісні види рослин, комах, птахів,
ссавців, земноводних і т.д.;
- сприяння
підвищенню розуміння місця і ролі учнівської молоді у збереженні природної
спадщини України.
Об’єкти
практики: тваринний і рослинний світ природних і штучних біоценозів
міста та його околиць.
Предмет
практики: видовий
склад рослин, тварин, грибів природних і штучних біоценозів міста та його
околиць; властивості фітоценозів; взаємодія їх складових між собою та оточуючим
середовищем.
Основні завдання
практики:
1.
Знайомство з рослинним і тваринним
світом території міста та його околиць.
2.
З’ясування екологічних умов існування та
народногосподарського значення певних видів рослин і тварин.
3.
Визначення видового складу флори та
фауни району практики. Закріплення знань з систематики рослин і тварин.
4.
Удосконалення практичних навичок
визначення рослин (їх гербаризація) і
тварин (фотоальбоми, колекції).
5.
Оволодіння методикою геоботанічних
досліджень.
6.
З’ясування проблематики та вибір тем для
наукових досліджень.
7.
Усвідомлення необхідності геоботанічних
та зоологічних досліджень.
8.
Поглиблення знань шкільного курсу з наук
біологічного циклу.
9.
Виконання науково-дослідницьких робіт.
Місце
проведення практики: балки, Дніпровські плавні,
марганцеворудні відвали, хвостосховища, парки, заповідне урочище «Балка
Крутенька».
Основні
поняття: ботаніка, зоологія, біологія, геоботаніка, флора,
фауна, рослинність, фітоценоз, біоценоз.
Флора – складена історично сукупність
видів рослин, що населяють певну територію, або населяли її в певні
геоботанічні часи.
Рослинність – сукупність рослинних
угруповань (фітоценозів) на певній території.
Фітоценоз – часина біоценозу,
представлена сукупністю взаємопов’язаних рослинних організмів, що населяють
певний біотоп. Із зооценозом являє єдине ціле, у зв’язку з чим природна або
антропогенна деградація фітоценозу може призвести до розпаду або заміни всього
біоценозу.
Біоценоз – відносно стійке природне або
штучно створене угруповання взаємопов’язаних живих організмів, характерне для
конкретного біотопу, з яким воно утворює біогеоценоз; органічний компонент
біогеоценоза.
Геоботаніка – розділ ботаніки, який
досліджує рослинний покрив Землі і його структурні елементи – фітоценози, у
тому числі питання їх трансформації під впливом антропогенних факторів і
пов’язаних з цим заходів охорони природи.
Фауна – історично
сформована сукупність видів тварин, що живуть в певній області і входять до
всіх її біогеоценозів.
Під час польової
практики використовуємо загальноприйняті методи дослідження [10, 12, 13, 15,
21, 25, 30, 34, 37, 40, 43]
Типи
геоботанічних досліджень:
1. Маршрутний (рекогносцируючий і детально-маршрутний).
2. Стаціонарний.
Рекогносцируючий тип досліджень зводиться до геоботанічної
характеристики території визначеного характеру і типу ландшафту, з’ясування
зв’язків між рослинними угрупованнями, рельєфом і ґрунтами.
При детально-маршрутному по
всьому маршруту ведуть докладний опис пробних ділянок, вивчають рельєф, ґрунт. На карту наносять не тільки типи рослинності,
а й контури асоціацій.
При стаціонарному дослідженні
вивчають флористичний склад рослинних угруповань, фактори середовища, структуру
надземних і підземних органів тощо.
Методи геоботанічних досліджень.
1.
Метод пробних ділянок.
На типових
асоціаціях закладаються і описуються пробні ділянки, для трав’янистої
рослинності розміром від 1 до 100
м², для лісової – від 0,1 до 1 га.
Пробні ділянки
описуються за таким планом:
1.
Порядковий номер і дата.
2.
Назва асоціації (за домінантними
рослинами).
3.
Господарське використання фітоценозу
(ліс, болото, цілина, випас, сінокіс тощо).
4.
Місцезнаходження.
5.
Оточення (поряд з якими угіддями
розташована ділянка).
6.
Рельєф (лощини, схили балки, кротовини,
горби).
7.
Умови зволоження (ґрунтові води,
атмосферні опади).
8.
Грунт (тип, підтип, будова, включення,
рН тощо).
9.
Аспект (які компоненти створюють
аспект).
10. Покриття
(загальний процент проективного покриття, окремих ярусів і кожного виду).
11. Складання списку видів рослин за формою:
а) порядковий номер;
б) назва рослини (латинська);
в) висота в см;
г) рясність;
д) покриття;
ж) фенологічна фаза;
з) життєвість виду на час опису.
Для кожного виду подається його середня висота; висоту дерев і кущів
подають у метрах, трав’янистих рослин у сантиметрах.
ІІ. Метод екологічних рядів.
У тих випадках, коли рослинні асоціації
досліджуваної території в певній послідовності змінюють одна одну, утворюючи
екологічні ряди, інколи доцільно закладати пробні ділянки на кожному варіанті
екологічного ряду. Послідовний опис ділянок показує зміну одних груп рослин
іншими відповідно до зміни екологічного фактора (зволоження, засоленості).
ІІІ. Метод профільних ліній.
Полягає в тому, що по всій
досліджуваній території (лісу, заплавних луків, боліт, степу) закладають
профілі, розміщені один від одного на відстані 0,1, 0,5, 1,5 км, залежно від розмірів
угіддя і завдання, яке поставлене перед дослідником.
До профільн6их ліній додають пробні
ділянки і контурні окреслення окремих асоціацій.
Дані досліджень, здобутих методом
профільних ліній, легко наносити на карту.
Методика
вивчення фітоценозів.
Фітоценоз – це сукупність взаємодіючих популяцій видів рослин, що
становлять однорідний цілісний, відмінний від сусідніх за параметрами
рослинності контур, всередині якого не можливо провести геоботанічний кордон.
Площа, яка слугує виявленню основних
ознак фітоценозу, називається мінімальною. Мінімальну площу можна визначити,
помноживши на 5 середню висоту домінантних видів, які складають основу
фітоценозу, а потім одержану лінійну величину (довжину) помножити на таку саму
ширину, щоб одержати мінімальну площу в квадраті.
Кількісне співвідношення видів у
фітоценозі є характерною його ознакою, за якою визначаються домінантність чи
співдомінантність певного компонента фітоценозу, зокрема, такого статусу
набувають види, частка яких становить не менше 20 % загального проективного
покриття.
Флористичний склад є однією з основних
ознак фітоценозу, об’єктом його геоботанічних досліджень і мірилом його
господарської цінності або рідкісності. Сукупність видів, що населяють
фітоценоз створює його флористичне багатство.
Структурне вертикальне почленування
фітоценозу на морфологічно виявлені окремості за вимогливістю видів, з яких
вони складаються, до факторів навколишнього середовища називається ярусністю, а
екологічно відокремлені структурні частини – ярусами. В будь-якому рослинному
угрупованні існує надземна і підземна ярусність, що пояснюється існуванням двох
сфер живлення – ґрунтової і повітряної. Для наочного уявлення ярусного
розчленування фітоценозу необхідно зробити зарисовки вертикальної проекції на
квадратні метрові рамки паперу поставлені вертикально.
Метод
визначення проективного покриття за допомогою сітки Л.Г. Раменського.
Проективне покриття визначається за
10-ти бальною шкалою, або у %. Сумарна проекція може бути більше 100%, якщо
проекції одних особин перекривають проекції інших.
Методика визначення життєвості
виду пропонує віднесення видів до таких категорій:
-
3а – вид у фітоценозі проходить повний
цикл розвитку, нормально плодоносить, висіває насіння;
-
3б – вид у фітоценозі проходить усі
стадії розвитку, але не досягає нормальних розмірів і не висіває насіння;
-
3 – вид у фітоценозі проходить повний
цикл розвитку, який завершується утворенням плодів і насіння з мало активним
розсіюванням насіння і поширенням плодів;
-
2 – вид у фітоценозі має добре розвинені
вегетативні органи, вегетує і навіть цвіте, але не утворює плодів і насіння;
-
1 – вид тільки слабо вегетує,
пригнічений, не цвіте і не плодоносить, не розвиває генеративних органів.
Числові методи прямого обліку.
-
підрахунок кількості екземплярів;
-
визначення об’єму рослин (визначають за
витісненим рослиною об’ємом води з градуйованого циліндру);
-
визначення біомаси і продуктивності:
ваговий метод обліку (залежно від призначення біомасу зважують у сирому,
повітряно-сухому і абсолютно-сухому стані).
Методика розміщення виду у фітоценозі
пропонує такі градації:
1 – поодиноко, 2 – латочка, 3 –
латка, 4 – груповання, 5 – зарість, 6 – зарість значних розмірів (Альохін
В.В.).
Метод обліку трапляння (Раункієр) – на
різних ділянках досліджуваного фітоценозу закидають кільця визначеної площі і
описують їх. На описуваних ділянках відзначають наявність або відсутність
кожного виду. Коефіцієнт трапляння визначають за формулою: R=a*100/n, де а –
кількість дослідних ділянок, на яких даний вид був зареєстрований, n –
загальна кількість дослідних ділянок. Користуючись даними оцінки трапляння
виду, можна встановити:
- середню кількість видів на 1 м²;
- амплітуду варіювання кількості видів на
цій площі;
- варіаційний ряд кількості дослідних
ділянок з різною кількістю видів на них (диференціація складу за числом видів);
- коефіцієнт розсіювання (дисперсності),
розрахований діленням загальної кількості видів на середню кількість їх на
ділянці;
- коефіцієнт строкатості складення,
виражений як процент участі видів на середній площині від загальної кількості
видів;
- коефіцієнт спільності видового складу
(К). розраховується для кожної пари ділянок окремо зо формулою Жак кара:
К=А*100/(В+С)-А, де А – кількість видів спільних для порівнюваних ділянок;
В, С – кількість видів відповідно на кожній з них. Середнє значення К знаходять
як середнє арифметичне із значень К для всіх пар ділянок.
Окомірний метод прямого обліку.
Застосовується при маршрутних дослідженнях рослинності, для визначення рясності
(ступінь участі кожного виду в угрупованні). Використовується шкалою О. Друде
(1913 рік).
Soc (socialis) – рослини
змикаються надземними частинами;
Cop 3 (copiosae) – рослини дуже
рясні;
Cop 2 – рослини рясні;
Cop 1 – рослини досить рясні;
Sp (sparsae) – рослини
рідкі;
Sol (solitaries) – рослини
поодинокі;
Un (unicum) – одна рослина
на площі виявлення.
Найпростіший метод дослідження фауни
— спостереження. Моніторинг стану
популяцій та угруповань птахів та
інших тварин є важливою складовою зоологічного та екологічного моніторингу загалом.
Кількісний облік тварин. Підраховується кількість усіх
тварин, яких побачили під час польової практики, а також їх сліди.
По закінченню практики гуртківець
повинен:
1. Вміти відрізняти основні типи рослинного
покриву і ботанічно грамотно характеризувати їх в описах, діаграмах, зарисовках
та інших документальних матеріалах.
2. Навчитись пов’язувати розподіл рослинних
угруповань з розподілом екологічних умов.
3. Усвідомити як, і в якій мірі угруповання
рослин впливають на оточуюче їх середовище та міру антропогенного впливу на
рослинні угруповання; з’ясувати можливості конкретних природоохоронних заходів
для кожного типу фітоценозів.
4. Орієнтуватись в основних і достатньо
виражених напрямках динаміки рослинного покриву.
5.
Вміти розпізнавати тварин, які
відносяться до різних класів.
6.
Набути твердих знань основних видів
місцевої флори і фауни, знати їх назви.
Звітність з польової практики.
1.
Щоденник – звіт.
2.
Гербарій – 30-50 аркушів (Червонокнижні
рослини – фото гербарій).
3.
Індивідуальна робота (письмовий звіт).
4.
Анатований список видів рослин і тварин
району практики.
5.
Фотоальбоми (по можливості).
Паспортизація об’єктів живої природи
Під час
складання паспорта об’єкта необхідно давати не тільки українську й латинську
назви рослин чи тварин, а й визначити її місце в систематиці, умови утримання,
розмноження тощо. За можливості ілюструвати фото або малюнком.
Назва виду
|
Родина
|
Характеристика
|
Буркун жовтий
(Melilotys officinalis (L.) Pall.)
|
Бобові
|
Дворічна
рослина із стрижневою кореневою системою. Сім’ядольні листки еліптичні,
коротко черешкові, майже сидячі. Стебло пряме, дуже розгалужене, в кінці
вегетації дерев’яніє, заввишки до 1,5 м. листки: 1-й
поперечно-широкоеліптичний, 2-й і 3-й трійчасто-перисті, з прилистками, знизу
опушені; наступні чергові всі черешкові. Квіти дрібні, жовті, по 40-80 в
колосовидній китиці. Цвіте протягом літа. Плід — одно, двонасінний біб, який
достигає у серпні — вересні. Насіння до 33 000 шт./рослину.
Поширений по
всій Україні, де місцями утворює зарості, на Північному Кавказі і в Поволжі. На
степових схилах,узліссях, луках, засмічених місцях, порушених землях. По всій
території звичайно. Корм., мед., лік., фітомел., техн., ефіроол.
|
ВИСНОВОКИ
І. Польова практика в ЕНЦ проводиться з 2002 року.
ІІ. Польова практика має бути однією із основних форм роботи в закладах
еколого-натуралістичного спрямування, яка дає змогу виявляти та підтримувати
обдарованих дітей, залучати інтелектуально та творчо обдаровану молодь до
науково-дослідницької та експериментальної роботи, створювати умови для
формування інтелектуального потенціалу нації.
ІІІ. Наслідком плідної роботи під час польової практики є
досягнення вихованців Гапотченко В.І.: 29 юннатів із 35 посіли призові місця в
обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт
членів МАН України; 15 учнів стали призерами Всеукраїнських конкурсів; 14 –
обласних; 9 – призери обласної олімпіади з екології.
Нагороджені обласною премією «Обдаровані
діти – надія України»
2005 рік – Мирець Владислав, Огоцький Ярослав, Євстропов Артем.
2006 рік – Огоцький Ярослав.
2011 рік – Рябченко Ольга.
2013 рік – Сметана Віталій.
2009 рік – Мамедов Артем нагороджений Дипломом лауреата Регіонального
конкурсу «Світоч Придніпров'я – 2009» у номінації «Юне дарування Придніпров'я».
Обласний етап Всеукракїнського конкурсу-захисту
науково-дослідницьких
робіт членів МАН України
1. Пригорнєв
Денис – ІІ місце в секції медицини, «Причини та
профілактика серцево-судинних захворювань», 2002 р.
2. Кучугурна
Тетяна – ІІІ місце в секції екології, «Природна
рослинність балки Отченацівської», 2002 р.
3. Чернуська
Оксана – ІІІ місце в секції лісового господарства,
«Рослинний покрив балки Крутої в умовах техногенезу», 2003 р.
4. Кобергняк
Галина – ІІ місце в секції екології, «Лишайники –
індикатори чистоти повітря», 2003 р.
5. Люльченко
Надія – ІІ
місце в секції сільського господарства, «Лікування та профілактика захворювань
котів та собак», 2004 р.
6. Охріменко
Наталя – ІІ місце в секції лісового господарства,
«Урбанофлора міста Марганець: інвентаризація, структурний аналіз», 2005 р.
7. Грінченко
Ілона – ІІІ місце в секції екології, «Хортобіонти
степових угруповань», 2005 р.
8. Бондаренко
Ольга – ІІІ місце в секції сільського господарства,
«Проблема бездомних тварин», 2006 р.
9. Мирець
Владислав – ІІІ місце в секції біології, «Рослинний покрив
загальнодержавного ландшафтного заказника «Богданівський»», 2006 р.
10. Огоцький
Ярослав – І місце в секції лісового господарства,
«Ксерофіти околиць міста Марганець», 2006 р.
11. Ткач
Ірина – ІІ місце в секції екології, «Лікарські рослини
техногенно-порушених ландшафтів», 2006 р.
12. Сосєдко
Наталя – ІІІ місце в секції екології, «Хімічний аналіз
колодязної води», 2006 р.
13. Дроздова
Яна – ІІІ місце в секції психології, «Тривожність як
причина психологічного дискомфорту підлітків», 2006 р.
14. Духовенко
Марина – ІІІ місце в секції медицини, «Причини та
профілактика захворювань органів дихання», 2006 р.
15. Морозова
Наталя – ІІ місце в секції лісового господарства,
«Розповсюдження та видовий склад лишайників міста Марганець», 2007 р.
16. Пасько
Єгор – ІІІ місце в секції
біології, «Визначення видового складу
птахів парків міста Марганець», 2007 р.
17. Буртняк
Тетяна - – ІІІ місце в секції екології, «Визначення видового складу лікарських
рослин порушених територій», 2008 р.
18. Тряпіцина
Катерина - – ІІІ місце в секції лісового господарства, «Біологічний стан рослин роду Populus міста
Марганець», 2008 р.
19. Капто
Анастасія - ІІ місце в
секції біології, «Видовий склад молюсків в природних та штучних біоценозах
території м. Марганець», 2009 р.
20. Мирець
Вікторія - ІІ місце в
секції сільського господарства, «Вирощування однорічної культури цибулі за
допомогою крапельного зрошування», 2009 р.
21. Винник
Олександра - ІІ місце в секції
екології, «Видовий склад та екологічні групи грибів м. Марганець», 2009 р.
22. Рябченко
Владислав - ІІІ місце в секції
сільського господарства, «Визначення кількісних показників якості та
безпеки молока», 2009 р.
23. Зима Катерина –ІІ місце в секції ботаніки та зоології «Вивчення
флористичного складу Нікопольських плавнів в околицях м. Марганця», 2010 р.
24. Гетьман
Аліна – ІІІ місце в секції
ботаніки та зоології «Порівняльний аналіз видового складу родини Formicidae на території та в околицях
міста Марганець», 2010 р.
25. Рябченко
Ольга – ІІ місце в секції екології «Трофосапробний
стан Каховського водосховища в межах м. Марганець, визначений за складом
одноклітинних водоростей», 2011 р.
26. Рябоконь
Олександра – ІІІ місце в секції ботаніки та зоології, «Види
родини балки Крутої», 2011 р.
27. Палямар
Олександра – ІІІ місце в секції медицини, «Захворювання
серцево-судинної системи працівників МГЗК», 2011 р.
28. Дацько
Оксана – учасник в секції лісознавства, «Вивчення
розповсюдження захворювань деревних рослин парку Ювілейний», 2011 р.
29. Ігнатенко
Анастасія – учасник в секції ботаніки та зоології «Лишайники –
індикатори чистоти повітря», 2011 р.
30. Шляхова
Віталіна - учасник в секції ботаніки та зоології «Видовий склад
та розповсюдження видів роду Astragalus в балці
Крутій», 2012 р.
31. Рябоконь
Олександра – учасник в секції ботаніки та зоології «Види родини
Asteraceae балки Крутої»,
2012 р.
32. Дацько
Оксана – учасник в секції лісознавства, «Розповсюдження хвороб
деревних рослин у зелених зонах м. Марганець», 2012 р.
33. Абрамчук
Вероніка – учасник в секції психології, «Відмінності емоційної
сфери розумово відсталих дітей та здорових дітей молодшого шкільного віку»,
2013 р.
34. Оселедченко
Катерина – ІІІ місце в секції психології «Залежність
успішності п’ятикласників від рівня абстрактного та понятійного мислення».
35. Смола Віталій – ІІ місце в секції медицини, «Сучасний підхід до діагностики стрептококового
фарингіту в умовах сімейної медицини», 2013 р.
ІІІ етап Всеукракїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких
робіт членів МАН України
1. Огоцький
Ярослав – ІІ місце в секції лісового господарства,
«Ксерофіти околиць міста Марганець», 2006 р.
2. Панчук Анна – в секції ботаніки та
зоології «Вплив якості води на видовий склад та розповсюдження амфібій на
території та околицях м. Марганець», 2010 р.
Обласна олімпіада з екології
1. Кучугурна
Тетяна, ІІІ
місце, 2002 рік.
2. Кобеняк
Галина, ІІІ
місце, 2003 рік.
3. Огоцький Ярослав, І
місце, 2006 рік.
4. Ткач Ірина, ІІ
місце, 2006 рік.
5. Мирець Владислав,
ІІІ
місце, 2006 рік.
6. Пасько Єгор, ІІ
місце, 2007 рік.
7. Морозова Наталія,
ІІІ
місце, 2007 рік.
8. Рябченко Оля,
ІІІ
місце, 2011 рік.
9. Рябоконь
Поліна, ІІІ
місце, 2014 рік.
Всеукраїнський
етап міжнародного конкурсу „Intel-Еко
Україна”
1. 2005 рік - ІІІ
місце Мирець Владислав; ІІІ
місце колективна робота (Сосєдко Н.,
Євсмтропов А., Триш К.).
2. 2006 рік - ІІ місце Мирець Владислав; ІІ місце Мирець Вікторія.
3. 2011 рік – ІІІ
місце Рябченко Ольга.
4. 2012 рік – ІІ
місце Свисенко Софія.
Всеукраїнський
конкурс «Юнацький водний приз»
Рябченко Ольга – нагороджена Дипломом
за найкращу
біологічну роботу, 2011 рік.
І
Всеукраїнський семінар-практикум з ботаніки
2012 рік – Смола
Віталій, ІІ
місце.
І
Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних зоологів
2014 рік –
Рябоконь Поліна, Лазданова Інна, І місце.
Всеукраїнський
конкурс зоологів і тваринників
2013 рік –
Страшко Дар’я, ІІІ
місце.
Всеукраїнський
конкурс «Юний дослідник»
2008 рік –
Мамедов Артем, ІІ
місце.
Обласний конкурс «Дніпропетровщина -регіон-лідер»
2013 рік – ІІ
місце Смола Віталій.
Всеукраїнський біологічний форум учнівської та
студентської молоді «Дотик природи – 2012»
2012 рік – ІІ
місце Смола Віталій.
Обласні
змагання юннатів
2004 рік – І місце Гончаров Антон, ІІ місце Огоцький Ярослав, ІІІ
місце Євстропов Артем.
2011 рік – ІІІ
місце Дацько Оксана.
Обласний
зліт юннатів
2005 рік - ІІ місце Євстропов Артем, ІІ місце Огоцький Ярослав, ІІІ місце Мирець Владислав.
2006 рік – ІІІ місце Мирець Владислав.
2008 рік – І місце Тряпіцина Юля, ІІ місце Капто Настя, Ш місце Рябченко Оля.
2009 рік – ІІ місце
Винник Олександра.
2012 рік – І
місце Ткаченко Марина.
ІV. Список
надрукованих робіт Гапотченко В.І. та її юннатів в засобах масової інформації:
1.
Бондаренко О. Проблема бездомних тварин
// Еколого-натуралістичний вісник Придніпров’я №7 Перші кроки до науки. – 2006.
– С.125
2. Гапотченко В.І. Таксономічна структура рослинного покриву
Олександрівських відвалів з різним віком заростання // Матеріали Другої
міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих
вчених. Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та
раціонального природокористування. – 2006. – С.102
3. Гапотченко В.І. Структурна організація рослинного покриву
Богданівського заказника (Дніпропетровська область) // Всеукраїнська
науково-практична конференція Екологічні дослідження у промислових регіонах
України. – 2005. – С.38
4. Гапотченко В.І. Флористична структура рослинного покриву
Грушівського відвалу Марганець кого гірничо-збагачувального комбінату //
Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції Проблеми природокористування, сталого
розвитку та техногенної безпеки регіонів. – 2005. – С.130
5. Гапотченко В.І. Екологічна освіта без вікових обмежень //
Шахтар Марганця. – 2002
6.
Гапотченко В.І. Нехай мототраса обмине унікальний степовий
оазис // Гірняцький вісник. - 2003
7. Дроздова Я. Тривожність як причина
психологічного дискомфорту підлітків // Еколого-натуралістичний вісник
Придніпров’я №7 Перші кроки до науки. – 2006. – С.98
8.
Духовенко М. Притчини та профілактика
захворювань органів дихання // Еколого-натуралістичний вісник Придніпров’я №7
Перші кроки до науки. – 2006. – С.74
9.
Мирець В. Загальнодержавний ландшафтний
заказник «Богданівський» //Екологія та думка. – 2006. – С.122
10. Охріменко
Н. Урбанофлора міста Марганець: інвентаризація, структурний аналіз
//Еколого-натуралістичний вісник Придніпров’я №7 Перші кроки до науки. – 2006.
– С.15
11. Сосєдко
Н. Хімічний склад колодязної води // Еколого-натуралістичний вісник
Придніпров’я №7 Перші кроки до науки. – 2006. – С.51
12. Ткач І.
Вплив марганцево добувної промисловості на поширення лікарських рослин // Екологія
та думка. – 2006. – С.148.
